1. Адвокат Сімутін
2. Поради
3. Практичні поради
4. Штраф 25500 не оминути

Штраф 25500 не оминути

9 травня Верховна Рада прийняла зміни до КУпАПу, якими підвищила штрафи за порушення правил військового обліку та мобілізації від 17 000 до 25 500 грн.

14 травня 2024 року Закон направлений на підпис Президенту, тому він буде підписаний найближчими днями та з ймовірністю до 99% зміни набудуть чинності вже з наступного тижня, тобто з 18 травня.

Якщо вам цікаво почути коли та за яких обставин можуть оштрафувати на 25 500 грн – умощуйтеся зручніше, бо однією чашкою кави не обійтися.

МОБІЛІЗАЦІЙНІ ЗМІНИ

З 18 травня 2024 року набувають чинності зміни до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, де встановлений обов’язок громадян України, які перебувають на військовому обліку або підлягають взяттю на військовий облік, протягом 60 днів уточнити свої персональні дані через ЦНАП, електронний кабінет призовника, або ТЦК та СП.

За невиконання зазначених дій після 18 липня 2024 року громадяни підлягають притягненню до відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП.

Але виникає питання: чи можуть притягнути до відповідальності за не уточнені або не оновлені у ТЦК персональні дані до 18 липня 2024 року? Наприклад, якщо вас зупиняють на вулиці або на блокпості працівники ТЦК у травні, червні та першій половині липня?

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВІДСУТНІСТЬ ВІЙСЬКОВО-ОБЛІКОВОГО ДОКУМЕНТА

Перша ситуація. Відповідно до ч. 6 ст. 22 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлюється обов’язок для всіх громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою:

• уповноваженого представника ТЦК;
• поліцейського.

Відсутність при собі або відмова пред’явити військово-обліковий документ, буде прямим порушенням вимог ч. 6 ст. 22 згаданого закону, що є наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП – порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, тобто штраф від 17 000 до 25 500 грн.

Друга ситуація. Якщо поліцейський виявить, що громадянину раніше вручалась повістка, але той не з'явився до ТЦК або встановить інше порушення правил військового обліку, то він матиме право затримати та доставити таку особу до ТЦК, де начальник виносить стосовно цієї особи постанову про її притягнення за статтею 210 або 210-1 КУпАП.

Ви повинні пам’ятати: поліцейський може тільки виявити порушення, а рішення щодо винесення постанови та накладення штрафу приймає виключно начальник ТЦК, відповідно до вимог ч. 2 ст. 235 КУпАП.

Що маємо в сухому залишку, якщо читати по букві закону? Після 18 травня якщо у громадянина при перевірці буде виявлено відсутність військово-облікового документа, у ТЦК виникає формальне право на складання постанови та накладення штрафу в розмірі до 25 500 грн. Але і це не все.

ДОБРОВІЛЬНА ЯВКА – ШТРАФ!

Здивовані, що таке можливо? Моделюємо ситуацію: при перевірці з 18 травня по 18 липня 2024 року військово-облікових документів на вулиці або ж у ТЦК, до якого громадянин добровільно явився, щоб виконати вимоги закону та уточнити свої персональні дані, з'ясовується, що він не перебував на військовому обліку. Або за останній час змінював свої персональні дані, наприклад: місце проживання та перебування, реквізити паспорта громадянина України та закордонного, відомості про освіту та спеціальність, відомості про зайнятість.

Наразі є чинною Постанова КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».

Пунктом 23 встановлено, що призовники, військовозобов’язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов’язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку.

Вказана постанова набрала чинності з 5 січня 2023 року.

Тому, якщо громадянин після 5 січня 2023 року не перебуває на військовому обліку у ТЦК, але підлягав постановці на військовий облік або перебуває на військовому обліку, але після 5 січня 2023 року змінював свої персональні дані та у 7-денний строк після зміни своїх персональних даних не повідомив про це ТЦК – то це буде формальною підставою для притягнення такого громадянина до відповідальності за статтею 210 або 210-1 КУпАП. І, ймовірно, вже зі застосуванням підвищених штрафів, дарма що, такий громадянин явився до ТЦК для оновлення своїх персональних даних у 60-денний строк – до 18 липня 2024 року.

Казуїстика? Так, бо ось що відбувається, коли зміни вносяться без уточнення важливих норм. Чому про це знаю і розповідаю в деталях, бо у мене була одна така справа з позитивним рішенням у Вишгородському суді, тож довелося трошки почитати згадану постанову Кабміну.

Підсумовуючи, можна констатувати наступне. Замість того, щоб у перехідних положеннях чітко зазначити, що у громадян є 60 днів на поновлення даних, а після зазначеного терміну будуть штрафувати на 25 500 грн, ми бачимо якусь абракадабру, де рішення будуть прийматися в індивідуальному та хаотичному порядку.

ШТРАФИ ТЦК. ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН

Положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи.

Тобто, якщо особа отримала повістку на уточнення даних, але до ТЦК не з’явилась і на неї склали постанову – таку постанову в суді можна оскаржити з підстав наявності у Реєстрі персональних даних.

А тепер розберемо чи зобов’язана посадова особа ТЦК довести в суді, якщо ви оскаржуєте постанову начальника ТЦК, відсутність можливості отримати дані з Реєстру в якому вже є усі необхідні персональні дані?

Тут дуже цікаво, адже відповідь очевидна.

Повний перелік персональних даних міститься в ст. 7 закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», який можна розділити на два етапи:

• перший – це формування бази даних Реєстру;
• другий – актуалізація бази даних Реєстру.

ПЕРШИЙ ЕТАП

До Реєстру вносяться відомості, одержані безпосередньо від військовозобов’язаних або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами та реєстрами – це частина третя статті 14 цього закону.

Також визначено, що для формування бази даних Реєстру шляхом електронної взаємодії подаються відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років від наступних державних органів:

• центральна виборча комісія – Державний реєстр виборців.
• центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику – якщо простіше – Податкова.
• центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції – Державна міграційна служба.

Тобто відомості у Єдиному державному реєстрі формуються з трьох вказаних вище реєстрів.

ДРУГИЙ ЕТАП

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, держателями яких є державні органи.

За законом (ч. 3 ст. 14) органи ведення Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, тобто ТЦК, одержують в електронному вигляді відомості від:

1. центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану – РАЦС;
2. центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику – Податкова;
3. центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції громадянства – Державна міграційна служба;
4. центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення – Пенсійний фонд;
5. центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки – Міністерство освіти.

Таким чином, майже усі необхідні персональні дані, за винятком реквізитів паспорта громадянина України та закордонного паспорта, вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами та базами даних. Правда, залишається відкритим питання з телефонами та електронною поштою.

ВИСНОВОК

У суді посадова особа ТЦК буде повинна довести відсутність можливості отримати дані з Єдиного держреєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, в якому вже є усі необхідні персональні дані громадянина та були отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційно-комунікаційними системами та реєстрами.

А як саме вони будуть це робити – судова практика покаже. Одним словом, накрутили так, що в адвоката волосся дибки стає.

А якщо потрібна фахова онлайн-консультація або представлення інтересів в судах – звертайтеся.

Також читайте про штрафи за кожен день неявки.