Поділ майна: як залишити квартиру собі
Несподівано, але можливість поділу спільного майна подружжя через три, п’ять чи навіть десять років після розлучення, викликала цілу дискусію.
А колеги-юристи безальтернативно прокоментували, що якщо спільне майно подружжя не було поділено ними при розірванні шлюбу, то через три роки той з подружжя, на кого це майно зареєстроване, має право розпоряджатися ним на власний розсуд, не запитуючи згоди іншого колишнього подружжя. І мало того, стверджують, що нотаріус оформить угоду за наявності строку понад три роки та в разі оскарження суд її не задовольнить.
Виходить так, якщо ви вчасно, тобто протягом 3 років, не поділили майно, яке набули за 10, 20, 30 чи 50 років спільного життя, то все дістанеться одному, а інший повинен йти смоктати лапу.
Така думка є очевидно хибною, тож давайте розбиратися, що каже чинний закон, але простою та зрозумілою мовою.
СПІЛЬНІСТЬ МАЙНА ПОДРУЖЖЯ
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю. Виняток – окреме майно, яке було подароване, успадковане, набуте внаслідок приватизації, та деяке інше майно, перелік якого наведений у Сімейному кодексі України.
Отже, якщо майно є спільною сумісною власністю, то чоловік і дружина мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання ним. Для того, щоб інший з подружжя був позбавлений цих прав, зазвичай спільна сумісна власність на майно повинна припинитися.
ПРАВИЛО ТРЬОХ РОКІВ: ПРАВДА ЧИ МІФ?
Законодавство чітко визначає підстави припинення права спільної сумісної власності подружжя. І зверніть увагу: закон жодним чином не пов’язує їх із припиненням шлюбу. Тобто і після розірвання шлюбу спільна сумісна власність вже колишнього чоловіка та дружини продовжує існувати.
Це, зокрема, означає і те, що й після розірвання шлюбу укладення договорів щодо такого, насамперед нерухомого майна, тим з подружжя, на кого воно зареєстроване, можливе лише зі згоди іншого співвласника – колишнього подружжя. І так буде до тих пір, допоки у житті не відбудуться обставини, з якими закон пов’язує припинення спільної сумісної власності.
Звідки ж тоді взялися ці загальновідомі три роки, запитаєте ви?
Ці три роки є нічим іншим, як позовною давністю у спорах про поділ спільного сумісного майна подружжя. Нагадаю, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Якщо особа пропустить цей строк без поважних причин, суд може відмовити їй у захисті її порушеного права.
Якими ж є особливості застосування позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя? Це питання чітко врегульовується Сімейним кодексом, а він містить три таких положення.
ТРИ ПРАВИЛА ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ (ПРИ ПОДІЛІ МАЙНА)
ПЕРШЕ: позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними НЕ розірвано. Це фактично означає те, що якщо шлюб між подружжям не розірвано, то турбуватися взагалі немає про що.
ДРУГЕ ще цікавіше. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Фактично це означає те, що у того з колишнього подружжя, на кого майно не зареєстроване, і хто не користується ним, є три роки для звернення до суду з позовом про поділ спільного майна колишнього подружжя.
І ТРЕТЄ – найголовніше, на яке чомусь не звертають уваги. Позовна давність у цих три роки обчислюється від дня, коли один зі співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Тобто не з моменту розірвання шлюбу та навіть не з моменту порушення права іншого з подружжя, а з моменту, коли він дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Наприклад, один із подружжя жив 5 років, а потім продав, не попередивши іншого. Строк позовної давності буде рахуватися з моменту, коли він дізнався, що квартира продана, навіть і через 10 років. Правильне встановлення такого моменту є надзвичайно важливим у цій категорії судових справ.
Замовляйте Інструкції з Поділу майна, Розірвання шлюбу та Спадкування, де знайдете 90% відповідей на типові питання та зразки позову і заощаджуйте на послугах юриста: https://simutin.minisite.ai/podilmayna
СТРОКИ І ЗГОДА ДЛЯ УКЛАДАННЯ УГОД
У житті момент розірвання шлюбу та момент, коли один з колишнього подружжя дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності можуть збігатися. Але це є не завжди, і я б навіть сказав, що у житті переважно ці моменти не збігаються.
Тож і через три, п’ять чи навіть десять років після розлучення, один з колишнього подружжя, на якого майне не зареєстроване, може залишатися таким же співвласником майна, як і той з цього подружжя, на кого воно зареєстроване.
А це означатиме й те, що будь-які правочини щодо цього майна повинні вчинятися виключно за наявності його згоди. Якщо ж таке майно неправомірно буде відчужене тим з подружжя, на кого воно було зареєстроване, інший з колишнього подружжя має право захистити своє порушене право у суді. І, звичайно, що такий колишній з подружжя має право вимагати й поділу спільного майна через багато років після розлучення.
ВИСНОВКИ
Щоб не пропустити позовну давність у три роки, не варто затягувати з пред’явленням позову про поділ майна після офіційного розірвання шлюбу, щоб не ускладнювати та не ризикувати.
Якщо пропустили строк, не панікуйте: у вас будуть хороші шанси на відсудження належного вам майна. Звичайно ж, у разі правильної та якісної роботи адвоката. Задля цього завжди раджу вам отримати попередню кваліфіковану консультацію.
Жоден законослухняний нотаріус не оформить угоду купівлі-продажу майна, навіть через 10 років, без згоди іншого з подружжя. Бо нотаріус обов’язково перевіряє реєстри, бачить коли одружилися, коли придбали майно, коли розлучилися, чи є якась мирова угода або згода іншого з подружжя.
Збережіть мої контакти: (067) 287-00-44 і звертайтесь, якщо потрібен адвокат або консультація.
Також читайте про Заповіт чи дарування? Витрати і ризики.
Щоб бути в курсі свіжих публікацій – підпишіться на мій ФБ: коментуйте, обговорюйте, запитуйте.