Монополія на насильство
Хто має право законно бити, саджати до в'язниці, обмежувати у правах, свободах і навіть позбавляти життя законно? Держава.
І все це зветься монопольним правом на застосування заходів державного примусу, якщо хочете – “легального насилля”.
Якщо ви просто вдарили поліцейського – тюрма, а якщо ви вдарили поліцейського, захищаючись?
Є бажання дізнатися про наслідки? Дивіться відео до кінця, воно буде досить незвичним.
ПРАВО НА НАСИЛЬСТВО
В силу теорії суспільного договору, вважається, що ми, громадяни, нібито «домовилися»: ми уповноважуємо на це державу і дозволяємо їй за потреби обмежувати наші права, а натомість держава гарантує нам безпеку. Можна погоджуватися чи рвати на собі сорочки з незгоди, але дана система працює тисячі років.
Але що відбувається, коли держава замість запровадження безпеки обмежує права та чинить насилля проти своїх же громадян? Коли насилля стає не інструментом захисту порядку, а інструментом виконання плану чи показників? Це вже не суспільний договір, а узаконене свавілля.
Розберемо на прикладі: якщо сусід замахується на вас сокирою, ви можете вибити її з рук і за певних обставин, навіть заподіяти шкоду здоров’ю. Суд скаже: ви захищалися.
Інший приклад: вас безпідставно поб'є та закує в кайданки поліцейський, тобто перевищить свої повноваження – це незаконно. Проте якщо ви почнете битися з ним у відповідь, то система вмикає режим самозахисту і покарання не уникнути. Чому?
Вся правова вертикаль побудована так, що навіть якщо дії поліції були незаконними, то ви все одно мали підкоритися, а потім оскаржувати їхні дії до суду. Тобто: «Дайте себе побити, а через два роки ми, можливо, визнаємо, що це було неправильно». Це і є монополія на насильство. Держава дозволяє собі бути незаконною «тут і зараз», але вам забороняє захищатися в той самий момент.
Стаття 17 Конституції каже: “Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян ….”.
А тепер згадайте, хто вийшов проти громадян на Євромайдані? Розганяли і били мирних людей саме силовики, яким зверху віддали такий наказ: беззбройним громадянам протистояли спецпризначенці “Беркутівці”, міліціянти, тодішня злочинна влада навіть позвозила туди строковиків. Ось як легко можна наплювати на 17 статтю Конституції, коли владі того заманеться.
КОЛИ ПРАВО НА ДЕРЖАНИЙ ПРИМУС СТАЄ НЕЗАКОННИМ?
Звісно, монополія на насилля не означає право на беззаконня. Це передбачено як правовою теорією, так і конкретними законами та нормами, навіть Конституцією. Так, стаття 19 Конституції України говорить наступне: ”Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.
Тому якщо працівник поліції, ТЦК, іншої силової структури виходить за ці межі, то він стає звичайною людиною з кримінальним наміром.
Проте на практиці суди скоріше розцінять ваші дії як “непокору” представнику держави, ніж як необхідну самооборону чи право на самозахист. Звісно, можна говорити за об’єктивну та суб’єктивну сторону цих моментів, як людина оцінювала ситуацію та з якою метою вчиняла певні дії.
УЗАКОНЕНЕ НАСИЛЬСТВО
Давайте приклад. З буса вибігає чоловік у камуфляжі з балаклавою. Ви можете оцінити його наміри: це або ТЦК, або бандити, які викрадають людину з метою викупу. І коли ви вчиняєте насильство щодо чоловіка в камуфляжі та зможете в суді довести, що сприймали його за бандита, тоді шанси не сісти у вас будуть.
Бо що? Бо повноваження на затримання має виключно поліція, а той чоловік просто за вами погнався. Так, справа може бути складною, але не приреченою. Але якщо це буде поліцейський, то з великою вірогідністю це буде тюрма.
Звідси питання: як діяти в умовах «узаконеного насилля»?
ПЕРШЕ: Не намагайтеся «пересилувати» систему фізично на місці. Система завжди сильніша в моменті. Не бийтеся і не чиніть фізичного спротиву представникам держави із застосуванням бійцівських методів. Інша справа коли ви 100 кілограмів, або фізично сильний і вас не можуть заламати та заштовхати.
Тут відсутнє насильство, адже ви опираєтеся незаконним діям. І якщо дійде до суду, то там будуть оцінювати кожен крок силовика з точки зору законності та протиправності. Тобто, наскільки дії силовиків були законними, а ваша протидія правомірна.
Згадайте відео з майдану, де штовхалися впритул зі щитами спецпризначенців. Це не розцінювалося і не буде розцінюватися як насилля до представника влади. Правда, така стежка вкрай слизька і НЕ рекомендую до використання, якщо ви не впевнені у своїх знаннях, а ваші дії не фіксуються на відео.
І тут ви скажете: це все теорія, а покажи, докажи. Річ у тім, що мені доводилося проходити подібне і не раз. І так, відбивався, але часу і нервів витратив купу.
ДРУГЕ: Ваша головна зброя – фіксація порушення. Кожен силовик, у балаклаві чи без неї, який порушує закон, має бути ідентифікований на відео. Адже насилля боїться публічності та розголосу.
ТРЕТЄ: Негайно вимагайте адвоката. Адвокат – це єдина людина, яка може розбити цю монополію на насилля юридичними фактами. Саме тому і можна почути від речників ТЦК, що адвокат у їхніх приміщеннях «не потрібен».
Тепер ви скажете: а як же самозахист? Про це – далі.
А щоб знати як захищати свої права з ТЦК, на ВЛК, при огляді водія драгером і при Перетині кордону – замовляйте унікальні практичні ІНСТРУКЦІЇ за посиланням: https://simutin.minisite.ai/pdf або можете підписати договір про цілодобову юридичну підтримку, з можливістю супроводження та виїзду в ТЦК, поліцію і суди.
ВИСНОВКИ
Більшість відео, які ви бачили в інтернеті із застосуванням ножів, бійок, махання кулаками – не має нічого спільного з необхідною обороною. Поняття самозахисту або крайньої необхідності мають купу підводних каменів. Дуже багато залежить від суб’єктивного сприйняття людиною тої чи іншої дії.
Наприклад, чи могли ви здогадуватися, що у балаклаві працівник ТЦК, чи були беззастережно впевнені, що це бандит який загрожує вашій безпеці? Суд надасть оцінку: це ваша злочинна самовпевненість чи злочинна недбалість. Ви могли передбачити і передбачали, що то працівник ТЦК чи ні? Якщо так, то відповідно вчиняли протиправні дії, якщо ж переконаєте суд у зворотному – тоді вас виправдають.
Тобто, це все межує з величезною кількістю знаків питань та купою юридичних моментів, пов’язаних із теорією кримінального права.
Більшості не сподобається те, що розповів, але я вже не депутат, який має подобатися виборцям і не слідчий, який намагається вас звинуватити. Як не дивно, але там і там я бував.
З вами говорить друг, який пройшов шлях затримань, тиску, сидіння у так званих “обезянниках”, так в народі називають тимчасові камери і т.п. Цей каток безжальний, система у рідкісних випадках навіть віддає людину як жертву на заклання. Тож завжди думайте, перш ніж щось вчинити, і не наробіть дурниць.
Збережіть мої контакти: (067) 287-00-44 і звертайтесь, якщо потрібен адвокат або консультація.
Також читайте про Посилення безпеки та мобілізації.
Щоб бути в курсі свіжих публікацій – підпишіться на мій ФБ: коментуйте, обговорюйте, запитуйте.