МАСОВА ЕКСТРАДИЦІЯ УХИЛЯНТІВ – МІФ?
Деякі нардепи гучно спекулювали на темі примусового повернення до України всіх тих, хто незаконно перетнув кордон із початком вторгнення.
Лякали і консульствами, і зверненням до поліції європейських держав, мовляв, неодмінно привеземо всіх назад.
Вирішив ґрунтовно розібратися, чому всі ці впевнені заяви – лише окремі фантазії балакучих людей – коротко і по суті розберемо далі.
ЗАКОН І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО
Видача особи (екстрадиція) – це видача особи державі, компетентними органами якої вона розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку.
Наш КПК закріпив наступні етапи екстрадиції:
офіційне звернення про 1) встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та 2) видачу такої особи;
перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі;
прийняття рішення за запитом;
фактична передача такої особи під юрисдикцію запитуючої держави.
На міжнародному рівні діє, зокрема, Європейська конвенція про видачу правопорушників. І знаєте що? Конвенція ще більше деталізує всі нюанси цього процесу, обмежує та ускладнює його, розтягує в часі. Та, зрештою, дозволяє державам скористатися варіантом не видавати порушника. Остаточне ж рішення ухвалює іноземний суд.
А ще за незаконний перетин кордону (у нас це переважно адмінвідповідальність) має бути передбачено не менше ніж рік позбавлення волі. До того ж така жорстка норма повинна бути в обох країнах, що співпрацюють щодо екстрадиції.
Ну, і фінальний камінь спотикання: єврозаконодавство дозволяє видачу підозрюваних лише у державу, яка гарантує їхню безпеку. А ми – у стані війни з регулярними обстрілами всієї території, тому суд цілком може визначити, що цю вимогу неможливо забезпечити, а тому відмовить у видачі.
ВИСНОВОК
Чого вже точно не може бути – то це масової та штампованої екстрадиції. Кожна справа – індивідуальна, з розглядом судом усіх обставин. А в нас ті чоловіки, які виїхали з окупованих територій через треті країни – не порушили закон. Щодо них відсутній склад правопорушення. Тому притягнути до відповідальності бодай теоретично можна лише тих, хто підкупив прикордонників, підробив паспорт і т. д.
А ще в нас чинна стаття 58 Конституції України: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи». Тож і заднім числом нікого покарати не зможуть.
Також читайте топ 7 міфів про мобілізацію.
Щоб бути в курсі свіжих публікацій – підпишіться на мій ФБ: коментуйте, обговорюйте, запитуйте.